- згаслий
- [зга/слией]
м. (на) -слому /-с'л'ім, мн. -с'л'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
згаслий — а, е. Дієприкм. акт. мин. ч. до згаснути. || у знач. прикм. Згаслий вулкан … Український тлумачний словник
згаслий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
напівзгаслий — а, е. Трохи, не зовсім згаслий; наполовину згаслий … Український тлумачний словник
вулкан — а, ч. 1) У римській міфології – бог підземних надр, вогню і ковальського ремесла. 2) Конусоподібна гора з кратером на вершині, з якого час від часу вивергаються розплавлена лава, гарячі гази, уламки гірських порід тощо. Діючий вулкан. Згаслий… … Український тлумачний словник